Я думаю о том, как в мире этом
Среди событий, как в кино летящих,
Проносятся, как яркая комета,
Моменты жизни в прошлом, настоящем.
Все быстро. Не успеешь оглянуться,
И вот уже проходят дни, недели,
И что-то очень важное пропущено,
И что-то мы забыли, не успели.
Как все успеть, не потерять минуты?
Успеть как сделать в жизни все, что нужно?
А для чего, зачем в сей мир пришел ты?
Зачем живешь и радостно, и трудно?
И день, прожитый без беды звенящей,
Без ссор и злости, горя и страданий,
Без горя, душу рвущего на части,
Он - благо, счастье в мире испытаний.
За каждый день Всевышнего я славлю,
Благодарю и радуюсь я в Боге,
А жизнь пройдет, и в небо я отправлюсь
Без горечи о пройденной дороге.
Все будет хорошо, я просто верю,
И ни к чему искать ответ в кофейной гуще,
Восполнит Бог всю боль и все потери,
Исправит все ошибки Всемогущий.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.